Записки українського самашедшого - маніфест типового українця

Перша прозова книга Ліни Костенко, за своєю стилістикою та меседжами, по праву може називатись класикою українською літератури. Тут є все що притаманне українській класиці: журба, безсилля і жодного промінчика світла чи надії на краще.

Головний герой роману – еталонний невдаха. 35-річний програміст з Києва, учасник Революції на граніті, досить розумний та з родини українських інтелігентів. Здавалося саме такі на своїх плечах мали б підіймати молоду країну. Але він обрав іншу справу – нити з приводу важкості біття.

Він не здатен знайти нормальну роботу і заробити грошей для своєї родини, і не здатен поїхати за кордон на заробітки. Він не зумів виховати свого сина і тепер звинувачує в цьому телебачення і комп’ютерні ігри. Він незадоволений ситуацією в країні, але нічого не робить для того щоб її змінити. Він не здатен навіть вчинити самогубство. Коли журби у своєму власному житті йому стає замало він старанно вишукує погані новини з усього світу, проводить між ними паралелі і ниє вже з цього приводу.

Треба визнати – Ліна Костенко абсолютно точно передала архетип українця кінця ХХ – початку ХХІ століття. Озирніться навколо і Ви побачите таких самашедших на кожному кроці. Вони вважають, що через когось не можуть досягти успіху в житті, хочуть змін ,але не хочуть змінюватись і чомусь вважають себе уособленням українця. Взимку холодно, влітку спекотно, держава не така, люди дурні, культура примітивна, суспільство деградує. При цьому навколо присутні цілком нормальні і успішні люди, яким не заважають будувати своє життя ні політики, ні телебачення ні суспільство.

Коли Вас спіткає депресія – читайте цю книгу, щоб побачити наскільки жалюгідно Ви виглядаєте і отримати мотивацію. Женіть геть свого внутрішнього самашедшого.

Коментарі

Умови євроінтеграції України у контексті охорони здоров'я (громадського здоров'я)

Гармонізацію українського законодавства з європейським забезпечує Закон України Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом . Згідно розділу 5 Закону охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин входить до пріоритетних сфер в яких має проводитись адаптація законодавства. Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання до 2026 року оновити національне законодавство у сфері громадського здоров’я. Перелік заходів необхідний для гармонізації українського та європейського законодавства у сфері громадського здоров’я викладено у главі 22 та у Додатку XLІ Угоди. Основні цілі можна умовно розділити 3 кластери. 1 Зниження кількості серцево-судинних захворювань за допомогою комплексного підходу боротьби з причинами їх виникнення: - розробка Єдиної стратегії у сфері харчування, фізичної активності, та ментального здоров’я, яка серед іншого визначає індикатори

Докладніше

Варновий поділ в імперії Маур’їв

Індостан характеризується високим ступенем консервативності у суспільному житті. У побуті населення субконтиненту ще й досі зберігається ряд норм в суспільному житті, які було закладено ще в найдавніші часи. Перші спроби кодифікації звичаєвого права припадають на IV ст. до н.е., під час утворення першої великої централізованої імперії – Маурійської. Виникнення централізованої держави призвело до певної уніфікації суспільних відносин. Однією з характерних ознак суспільних відносин є варнова диференціація суспільства яка виникла всередині І тис. до н. е. та зберігається на побутовому рівні ще й досі. Основними джерелами для нашого дослідження послужили перші кодифіковані збірки законів на території Індії «Артхашастра» та «Закони Ману». Також використовувались спогади Мегасфену під час візиту до Індії в переказі Страбона та буддійські джерела котрі ввібрав у себе Палійський канон. Традиційна картина варнового поділу виглядає наступним чином. Все індійське суспільство було поділене на

Докладніше

Жовто-блакитний чи синьо-жовтий? Яким має бути прапор України.

Неможливо уявити державу без національних символів, одним з яких є прапор. Україна, от вже 21 рік має своїм прапором «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів». Однак, доволі часто доводиться чути про те, що цей прапор не має підстав до свого існування і не є символом України. Доходить до смішного, коли на центральних телеканалах в перерві між черговим російським серіалом та голлівудським блокбастером який-небудь ізотерик починає розповідати буцім-то всі біди України саме в тому, що кольори прапори розміщені неправильно, і «вода заливає вогонь».Та давайте спробуємо проаналізувати наш прапор з більш наукових позицій та поглянемо на його історію. Жовтий та синій кольори були одними з найбільш вживаних ще за часів Київської Русі. За однією з версій слово «хохол» походить від монгольських «хох» - небесний, блакитний та «улу» - жовтий. Це дозволило припустити що саме ці барви були символами племінних об’єднань східних слов’ян. Пізніше такі кольори часто з

Докладніше

Як вкрали Крим

Найяскравіший арт-перфоманс на тему анексії Криму провів невідомий митець у Москві поцупивши у Третьяковській галереї, викрали полотно "Ай-Петрі. Крим". Кажуть, ніби картину вже знайшли і викрав її якийсь "кримський диверсант". Хоча в це мало віриться. Аж занажто показово була продесонстровано безсилість російських силовиків, що треба було якось реагувати. Знайти винного та якісну репродукції картини не склало б труднощів. Можна лише уявляти як відбуватиметься судовий процес. Суддя: Навіщо Ви вкрали "Крим". Підсудний: Я не вкрав, я повернув його в родную гавань. "Крим" був намальований маріупольським художником. Його просто подарували картинній галереї. П'яні крики з залу; Да!!! Кримнаш, суки!!! Суддя: Але ж ви прийшли і зняли картину зі стіни. Підсудний: Це був не я, а звичайні співробітники музею. Такий одяг як у мене можна купити в будь-якому магазині. Охоронна фірма, що забезпечувала безпеку виставки: Це були Ви. Всі це бачили на від

Докладніше

Соняшник Семен

Семен був одним із багатьох соняшників, що зростали на полях Полтавщини. Але, чи то сонце на нього світило під якимось особливим кутом, чи занадто сильно окропили хімікатами, та виріс він не таким як всі інші. Найперше, він мав ім’я. Він обрав його сам, на честь агроному котрий опікувався полем, коли всі його мешканці були ще маленькими соняшненятами. Пильно оберігав від шкідників та хвороб, підгодовував добривом слідкував за ростом кожного пагінця. Юний соняшник проникся щирою повагою до цієї людини. Крім того, він не хотів смиренно стояти як це робили інші. Його манив далекий незвіданий світ, про який іноді розповідала Стара Липа, що росла обабіч поля. Він кілька разів вчиняв спроби втекти, але з того нічого не вийшло. Суха земля міцно тримала дроти коріння. Тому він наважився на бунт. На той єдиний бунт який був йому доступний. Коли всі соняшники повертали свої голови до сонця, як це прийнято, він вперто дивився у протилежний бік, впершись поглядом у своїх сусідів. Семена вражало,

Докладніше

Блог Олександра Ластовецького

Шукати в цьому блозі