Блог Олександра Ластовецького

 Семен був одним із багатьох соняшників, що зростали на полях Полтавщини. Але, чи то сонце на нього світило під якимось особливим кутом, чи занадто сильно окропили хімікатами, та виріс він не таким як всі інші.  Найперше, він мав ім’я. Він обрав його сам, на честь агроному котрий опікувався полем, коли всі його мешканці були ще маленькими соняшненятами. Пильно оберігав від шкідників та хвороб, підгодовував добривом слідкував за ростом кожного пагінця. Юний соняшник проникся щирою повагою до цієї людини. Крім того, він не хотів смиренно стояти як це робили інші. Його манив далекий незвіданий світ, про який іноді розповідала Стара Липа, що росла обабіч поля. Він кілька разів вчиняв спроби втекти, але з того нічого не вийшло. Суха земля міцно тримала дроти коріння. Тому він наважився на бунт. На той єдиний бунт який був йому доступний. Коли всі соняшники повертали свої голови до сонця, як це прийнято, він вперто дивився у протилежний бік, впершись поглядом у своїх сусідів. Семена вражало,

Інфоцигани – люди, що займаються проведенням навчань і тренінгів, які не несуть жодної корисної інформації і самі не маючи жодних компетенцій крім вміння віртуозно замилювати очі. Годуються, переважно, в середовищах «бізнес-тренерів», «мотиваційних спікерів» чи «тренерів особистого зростання», але освоюють і нові ніші. Наприклад, фантомний проект Академія сучасного політика освоює громадсько-політичну сферу. І я теж потрапив в їх тенета. Як з ними боротись? Зважаючи, що перед навчанням не укладається жодний договір, навіть електронна оферта, вони ніяк не фіксують свою діяльність на офіційному рівні - проблематично. Лише розголосом, та реальними відгуками. Оскільки на їх фб-сторінці відгуки відключені (ха, як неочікувано), залишаю його тут і розпишу свої враження від участі в програмі. Я записався на курс «Керівник проекту з розкрутки політика, партії, ГО, експерта». Як не дивно, та люди, що вчать організовувати проєкти  не можуть організувати власну роботу. Курс мав тривати з середини