Перейти до основного вмісту

Соняшник Семен

 Семен був одним із багатьох соняшників, що зростали на полях Полтавщини. Але, чи то сонце на нього світило під якимось особливим кутом, чи занадто сильно окропили хімікатами, та виріс він не таким як всі інші. 

Найперше, він мав ім’я. Він обрав його сам, на честь агроному котрий опікувався полем, коли всі його мешканці були ще маленькими соняшненятами. Пильно оберігав від шкідників та хвороб, підгодовував добривом слідкував за ростом кожного пагінця. Юний соняшник проникся щирою повагою до цієї людини.

Крім того, він не хотів смиренно стояти як це робили інші. Його манив далекий незвіданий світ, про який іноді розповідала Стара Липа, що росла обабіч поля. Він кілька разів вчиняв спроби втекти, але з того нічого не вийшло. Суха земля міцно тримала дроти коріння.

Тому він наважився на бунт. На той єдиний бунт який був йому доступний. Коли всі соняшники повертали свої голови до сонця, як це прийнято, він вперто дивився у протилежний бік, впершись поглядом у своїх сусідів. Семена вражало, наскільки вони однотипні, схожі одне на одного своєї пасивністю та байдужістю. І це лише утверджувало в ньому думку, що він все робить правильно. Семен їх щиро зневажав, тому рідко з ними спілкувався.

‒ Скажи, навіщо ти так робиш, ти що нас не поважаєш? ‒ бувало питав у нього сусід.

‒ А ви навіщо так робите? ‒ тихо відповідав Семен. ‒ Просто тому що так заведено, тому що наші предки роками спостерігали за сонцем? Ви ж не здатні на власний вибір. Ваша доля це бути вилусканими районською гопотою, чи перемолотись на нерафіновану олію. А я не такий як ви. Моє насіння піде на виготовлення екологічно чистого пального для нових двигунів. Я зможу змінити цей світ на краще.  

Про дивака знало все поле. Вітер теліпав жовті листочки соняхів і вони перемовлялись розносячи новину та обговорюючи її. Однозначного ставлення до цього не було. На півночі поля були переконані, що ніякого олії та насіння не існує, а Семен просто конспіролог, якому задурили макітру західні корпорації. На півдні ж погоджувалися, що такий ризик існує, але з цим нічого не вдієш. Та всі вони сходились на думці, що скоро він це переросте.

В одну серпневу ніч, коли соняхи майже дозріли, до поля під’їхала іржава «копійка». З неї вилізло три чоловіки, дістали мішки і почали зрізати голови соняшникам. Холоднокровно й швидко вони йшли рядами, проводячи лезом кухонного ножа по тендітних стеблах.

Семен закляк від жаху. Так, його брати були недалекими та наївними рослинами, але він все одно їх любив. А страшний чоловік з ножем наближався все ближче. Семен бачив як у місячному сяйві неприродно білими дірами сяяли стебла, що ще вдень пашіли квітами. Семен кричить з останніх сил, намагається вхопити того за руку своїми немічними листочками, та все марно. Лезо з легкістю перерізало тонку шию.

Він вже не бачив як його голова впала у розкритий мішок. Як потім, ці мішки відвезли в село і закинули в сарай, щоб було чим взимку годувати курей. А кілька зернин, що  лишились лежати в землі так і не змогли прорости наступного року.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Антирасистський протест у Москві 1963 року

Виявляється в СРСР теж був свій BLM. Сотні африканських студентів зібрались на Червоній площі 18 грудня 1963 року. Приводом стала смерть ганського студента Едмунда Ассаре-Аддо. Це була перша політична акція на Червоній площі, з часів протестів троцькістів у 1920-х роках. Подібні прояви непокори з боки автохтонів жорстко присікались, але в цьому випадку демонстрацію не лише не розігнали, а навпаки, вступили з ними в переговори на рівні топових урядовців. 50-60-ті роки стали періодом деколонізації Африки, що призвело до появи низки нових незалжених країн за вплив на які розгорнулась боротьба між Заходом та СРСР.  У січні 1960 опублікована указ ЦК про розширення культурних зав’язків з Африкою на південь від Сахари, а в лютому створено Університет Дружби Народів ім. Патріса Лумумби.  Для покращення інтеграції іноземних студентів було створено мережу студентських організацій, насамперед земляцтв. Однак, замість інтеграції в офіційну вузівську вертикаль африканські студенти, не знай...

1

Чому нації занепадають. Глава 1 Такі однакові і такі різні.

Економіст, професор Гарвардського університету Дарон Аджемоґлу і політолог, професор Чиказького університету Джеймс Робінсон взялись знайти відповіді на запитання: чому одні країни — багаті, а інші — бідні? У першій главі дослідження автори аналізують чому сусідніМексика та США мають настільки разючі відмінності у рівні життя. Місто Ноґалес розділено навпіл стіною. В обох частинах міста однаковий клімат та природні умови, люди з однаковим менталітетом та походженням. Однак на північ від паркану, в Ногалесу, що знаходиться штаті Аризона середній дохід домогосподарства на рік складає більше 30 000 доларів, практично все населення має принаймні середню освіту та доступ до медичного й соціального забезпечення. На південь від паркану, в мексиканському штаті Сонора, жителі Ногалесу мають на рік не більше 10 000 доларів доходу на домогосподарство, багато дітей не має доступу до шкільної освіти, а тривалість життя набагато менша. В місті не дотримується закон і через це дуже важко вести влас...

Політик Фокс та карикатурист Гілрей

Днями Києвом розклеїли дотепні бігборди із тролінгом Юлії Тимошенко. Це викликало обурення серед її адептів із звинуваченнями злочинної влади у брудній та нечесній грі. Однак, традиція політичної карикатури має давні корені та широко практикувалась (і практикується) у всьому світі. Одним з найяскравіших прикладів цього є протистояння одного з лідера вігів кінця ХVIII ст,  затятого противника короля Георга ІІІ - Чарльза Джеймса Фокса та карикатуриста Джеймса Гілрея. Сам Фокс був непересічною фігурою, яку й досі пам'ятають в Британії. Його батько - Генрі Фокс перший барон Голенд,  був азартним гравцем і затятим картярем, причому часто брав з собою у гральні будинки маленького Чарльза, і син успадкував тягу батька до азартних ігор, і вже до 19 років подорожуючи Європою назбирав понад 16 тисяч фунтів боргів. Після цього батько вирішив влаштувати сина до парламенту, і у 1768 Фокс став членом палати общин від графства Сусекс. Протягом своєї політичної кар'єри він пр...

Умови євроінтеграції України у контексті охорони здоров'я (громадського здоров'я)

Гармонізацію українського законодавства з європейським забезпечує Закон України Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом . Згідно розділу 5 Закону охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин входить до пріоритетних сфер в яких має проводитись адаптація законодавства. Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання до 2026 року оновити національне законодавство у сфері громадського здоров’я. Перелік заходів необхідний для гармонізації українського та європейського законодавства у сфері громадського здоров’я викладено у главі 22 та у Додатку XLІ Угоди. Основні цілі можна умовно розділити 3 кластери. 1 Зниження кількості серцево-судинних захворювань за допомогою комплексного підходу боротьби з причинами їх виникнення: - розробка Єдиної стратегії у сфері харчування, фізичної активності, та ментального здоров’я, яка серед іншого визначає індикатори...