Перейти до основного вмісту

GeoINT за висотними будинками

З'ясовуємо точку пуску ракет 

31 липня було опубліковано чергове відео обстрілу України.

Відео зняте вночі і поганої якості, але чітко видно високу будівлю яка може служити хорошим орієнтиром.

Висотні будівлі  у конкретному місті можна шукати як мінімум двома способами

1 Skyscrapercity.com

Це ресурс про висотні будинки і хмарочоси. Ентузіасти зі всього світу обмінюються тут інформацією та систематизують її.  Про Білгород теж є окрема тема. В ній зібрано список всіх будівель вищі за 15 поверхів з лінками на фото. Поклацуємо їх всі і шукаємо схожі за обрисами.

2 overpass-turbo.eu

Це ресурс на основі openstreetmaps на якому можна фільтрувати будівлі на карті за різними форматами. Переходимо на нього,  і в спеціальному полі вводимо код 

[out:json][timeout:25];

(

  nwr["building:levels"=Х]({{bbox}});

);

out body;

>;

out skel qt;


де Х змінюємо на число. На мапі будуть промарковані всі будівлі з відповідної кількістю поверхів на тій частині карти яка зараз відображається. Не рекомендується брати для аналізу ділянки на карті сильно більші за місто.

Починаємо аналізувати дані зібрані будь-яким з цих способів. Нам потрібна висотка перпендикулярно до якої стоїть 9 чи 10 поверхівка. При цьому, швидше за все це двір і зйомка ведеться з висоти, швидше за все, з вікна іншого будинку який стоїть навпроти висотки.

Є схожі варіанти за розташуванням будинків. Але на Щорса 47б зі сторони двору немає під’їздів, а на Губкіна, 29 на дев’ятиповерхівці немає балконів. 

І от нарешті, знаходимо варіант з Білгородським проспектом 50-52. Нам пощастило, цей двір є навіть на Google Street View, тому можемо все детально роздивитись. Тут сходиться розташування будинків, на 10-поверхівці бачимо балкони та характерні козирки на під'їздом. Між під'їздом та балконами одне вікно. Також у дворі бачимо такий же бордюр та ліхтарі. 


 



Крім того будинок номер 52 стоїть вигнутою лінією очевидно що саме з нього велась зйомка. 

Справу розкрито.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Декомунізація в Полтаві. Коротке резюме

Create pie charts Google вже почав вносити на карти нові назви полтавських вулиць, що в сучасному світі є головним критерієм легітимізації. І оскільки головні пристрасті заспокоїлись можна тверезо оцінити результати декомунізації. Не будемо зараз зупинятись на ідеологічних питаннях. Звісно, особисто мені, неприємно, що визначальні для української історії постаті Кирила Осьмака, Василя Симоненко, Брія Горліс-Горського чи Петра Болбочан отримали малесенькі вулиці, а Міхновського взагалі проігнорували. Також дивно, що за компанію з націоналістами на задвірки міста відправили й Лева Вайнгорта, який аж ніяк не є контраверсійною фігурою для полтавців. Але це виключно суб’єктивна думка, тому краще зупинитися на кількох концептуальних моментах. По-перше дивним видається відмова від Котляревського району на користь Шевченківського. Адже Котляревський, на відміну від Кобзаря є чітким ідентифікатором Полтави по всій Україні. На території району знаходяться його сімейна садиба та могила тож...

Антирасистський протест у Москві 1963 року

Виявляється в СРСР теж був свій BLM. Сотні африканських студентів зібрались на Червоній площі 18 грудня 1963 року. Приводом стала смерть ганського студента Едмунда Ассаре-Аддо. Це була перша політична акція на Червоній площі, з часів протестів троцькістів у 1920-х роках. Подібні прояви непокори з боки автохтонів жорстко присікались, але в цьому випадку демонстрацію не лише не розігнали, а навпаки, вступили з ними в переговори на рівні топових урядовців. 50-60-ті роки стали періодом деколонізації Африки, що призвело до появи низки нових незалжених країн за вплив на які розгорнулась боротьба між Заходом та СРСР.  У січні 1960 опублікована указ ЦК про розширення культурних зав’язків з Африкою на південь від Сахари, а в лютому створено Університет Дружби Народів ім. Патріса Лумумби.  Для покращення інтеграції іноземних студентів було створено мережу студентських організацій, насамперед земляцтв. Однак, замість інтеграції в офіційну вузівську вертикаль африканські студенти, не знай...

1

Умови євроінтеграції України у контексті охорони здоров'я (громадського здоров'я)

Гармонізацію українського законодавства з європейським забезпечує Закон України Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом . Згідно розділу 5 Закону охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин входить до пріоритетних сфер в яких має проводитись адаптація законодавства. Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання до 2026 року оновити національне законодавство у сфері громадського здоров’я. Перелік заходів необхідний для гармонізації українського та європейського законодавства у сфері громадського здоров’я викладено у главі 22 та у Додатку XLІ Угоди. Основні цілі можна умовно розділити 3 кластери. 1 Зниження кількості серцево-судинних захворювань за допомогою комплексного підходу боротьби з причинами їх виникнення: - розробка Єдиної стратегії у сфері харчування, фізичної активності, та ментального здоров’я, яка серед іншого визначає індикатори...

Жовто-блакитний чи синьо-жовтий? Яким має бути прапор України.

Неможливо уявити державу без національних символів, одним з яких є прапор. Україна, от вже 21 рік має своїм прапором «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів». Однак, доволі часто доводиться чути про те, що цей прапор не має підстав до свого існування і не є символом України. Доходить до смішного, коли на центральних телеканалах в перерві між черговим російським серіалом та голлівудським блокбастером який-небудь ізотерик починає розповідати буцім-то всі біди України саме в тому, що кольори прапори розміщені неправильно, і «вода заливає вогонь».Та давайте спробуємо проаналізувати наш прапор з більш наукових позицій та поглянемо на його історію. Жовтий та синій кольори були одними з найбільш вживаних ще за часів Київської Русі. За однією з версій слово «хохол» походить від монгольських «хох» - небесний, блакитний та «улу» - жовтий. Це дозволило припустити що саме ці барви були символами племінних об’єднань східних слов’ян. Пізніше такі кольори часто з...