Перейти до основного вмісту

Зима що нас не змінила


2 роки тому ми в Полтаві вперше вийшли на Майдан. Тоді ми ще не знали до чого це призведе, просто нам набридло боятись, ми хотіли відстояти свободу гідність українців. Нажаль тоді ніхто не врахував, що українцям не потрібна гідність і свобода, їм потрібен цукор і аптечки, долар по вісім і ілюзія стабільності у своєму мікросвіті. Саме тому після Революції ніхто не змінив цей мікросвіт. Хто робив щось для своєї країни – продовжує робити, хто крав і брав/давав хабарі – продовжує це робити, хто продавався і пристосовувався – швидко перефарбувався і продовжує продаватись (винятки типу майданівців, що продалися чи аполітичних які стали активно займатись громадською діяльністю є, але їх обмаль).
Просто тепер бюджетників зганяють не на антимайдан, а на вшанування Небесної сотні.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Умови євроінтеграції України у контексті охорони здоров'я (громадського здоров'я)

Гармонізацію українського законодавства з європейським забезпечує Закон України Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом . Згідно розділу 5 Закону охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин входить до пріоритетних сфер в яких має проводитись адаптація законодавства. Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання до 2026 року оновити національне законодавство у сфері громадського здоров’я. Перелік заходів необхідний для гармонізації українського та європейського законодавства у сфері громадського здоров’я викладено у главі 22 та у Додатку XLІ Угоди. Основні цілі можна умовно розділити 3 кластери. 1 Зниження кількості серцево-судинних захворювань за допомогою комплексного підходу боротьби з причинами їх виникнення: - розробка Єдиної стратегії у сфері харчування, фізичної активності, та ментального здоров’я, яка серед іншого визначає індикатори...
Дописати коментар
Докладніше

GeoINT за висотними будинками

З'ясовуємо точку пуску ракет  31 липня було опубліковано чергове відео обстрілу України. Відео зняте вночі і поганої якості, але чітко видно високу будівлю яка може служити хорошим орієнтиром. Висотні будівлі  у конкретному місті можна шукати як мінімум двома способами 1 Skyscrapercity.com Це ресурс про висотні будинки і хмарочоси. Ентузіасти зі всього світу обмінюються тут інформацією та систематизують її.  Про Білгород теж є окрема тема . В ній зібрано список всіх будівель вищі за 15 поверхів з лінками на фото. Поклацуємо їх всі і шукаємо схожі за обрисами. 2 overpass-turbo.eu Це ресурс на основі openstreetmaps на якому можна фільтрувати будівлі на карті за різними форматами. Переходимо на нього,  і в спеціальному полі вводимо код  [out:json][timeout:25]; (   nwr["building:levels"=Х]({{bbox}}); ); out body; >; out skel qt; де Х змінюємо на число. На мапі будуть промарковані всі будівлі з відповідної кількістю поверхів на тій частині карти яка зара...
Дописати коментар
Докладніше

Декомунізація в Полтаві. Коротке резюме

Create pie charts Google вже почав вносити на карти нові назви полтавських вулиць, що в сучасному світі є головним критерієм легітимізації. І оскільки головні пристрасті заспокоїлись можна тверезо оцінити результати декомунізації. Не будемо зараз зупинятись на ідеологічних питаннях. Звісно, особисто мені, неприємно, що визначальні для української історії постаті Кирила Осьмака, Василя Симоненко, Брія Горліс-Горського чи Петра Болбочан отримали малесенькі вулиці, а Міхновського взагалі проігнорували. Також дивно, що за компанію з націоналістами на задвірки міста відправили й Лева Вайнгорта, який аж ніяк не є контраверсійною фігурою для полтавців. Але це виключно суб’єктивна думка, тому краще зупинитися на кількох концептуальних моментах. По-перше дивним видається відмова від Котляревського району на користь Шевченківського. Адже Котляревський, на відміну від Кобзаря є чітким ідентифікатором Полтави по всій Україні. На території району знаходяться його сімейна садиба та могила тож...
Дописати коментар
Докладніше

Як написати телеграм-бот зворотного зв'язку на Python

В мережі є багато уроків по написання ботів для телеграму. Але вони або зовсім прості, які просто повторюють надіслане повідомлення, або , які потребують значного досвіду в програмуванні. Давайте спробуємо написати щось проміжне з ухилом в простий рівень – телеграм бот для зворотнього зв’язку. В самому телеграмі існує низка чат-ботів які пропонують на їх базі створити власний бот зворотнього в’язку. Часто навіть безкоштовно. Але це рішення не підходить для якихось конфіденційних даних. Та й загалом, віддавати свої переписки у чужі ріки – не найкраща ідея.  1. Експортуємо бібліотеку telebot і вставляємо токен свого бота, отриманій в BotFather замість TOKEN import telebot bot = telebot.TeleBot('TOKEN') 2 Додаємо стартове повідомлення @bot.message_handler(commands=['start']) def start_message(message):     bot.send_message(message.chat.id, 'Вітаємо. Введіть ваше повідомлення.') 3 Налаштовуємо прийом повідомлень. Бот може надсилати повідомлення в чат або вам в бес...
Дописати коментар
Докладніше

Антирасистський протест у Москві 1963 року

Виявляється в СРСР теж був свій BLM. Сотні африканських студентів зібрались на Червоній площі 18 грудня 1963 року. Приводом стала смерть ганського студента Едмунда Ассаре-Аддо. Це була перша політична акція на Червоній площі, з часів протестів троцькістів у 1920-х роках. Подібні прояви непокори з боки автохтонів жорстко присікались, але в цьому випадку демонстрацію не лише не розігнали, а навпаки, вступили з ними в переговори на рівні топових урядовців. 50-60-ті роки стали періодом деколонізації Африки, що призвело до появи низки нових незалжених країн за вплив на які розгорнулась боротьба між Заходом та СРСР.  У січні 1960 опублікована указ ЦК про розширення культурних зав’язків з Африкою на південь від Сахари, а в лютому створено Університет Дружби Народів ім. Патріса Лумумби.  Для покращення інтеграції іноземних студентів було створено мережу студентських організацій, насамперед земляцтв. Однак, замість інтеграції в офіційну вузівську вертикаль африканські студенти, не знай...
Дописати коментар
Докладніше